ПУБЛІКАЦІЇ

Фото: ostriv.in.ua Розвиток творчої навчальної активності в процесі вивчення світової літератури

«Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а смолоскип, який треба запалити» (К. Ушинський).

Вчитель присвячує себе учням. Більше двадцяти років віддавши школі, мимоволі задумуєшся: що взяли учні для свого життя із твоїх уроків? Чи вдалося тобі дати підказки дітям для вирішення проблем, які неминуче зустрічаються кожному на життєвому шляху? Який стрижень виточує в дитині справжній вчитель? Я впевнена, що цей стрижень – гуманність. Адже, вивчаючи літературу, ми в першу чергу вчимось чути, відчувати, розуміти, ставити себе на місце іншої людини.

В своїй роботі надаю перевагу гуманному педагогічному мисленню. На мій погляд, саме гуманне педагогічне мислення запалює іскри для вдосконалення традиційних і народження нових педагогічних систем у залежності від конкретних історичних, соціальних, національних та економічних умов, для виникнення особистого творчого педагогічного досвіду, «своїх» методів і форм.

Сьогодні частіше за все під освітою ми розуміємо процес викладання знань широкому загалу людей. У наш час, на жаль, ми замінили мудрість на знання, а потім знання – на відомості. Це ставить діагноз нашому суспільству стосовно проблем, пов’язаних з навчанням, отриманням освіти. Людині не можна давати просто суму знань. Людину треба вчити думати, співчувати, шукати, треба пробуджувати в ній творчі підходи до життя, чим би вона не займалася.

Уроки світової літератури – це, в першу чергу, уроки «людино- творення». Курс літератури має насамперед бути розвитковим, особистісно-творчим, а не інформативним. Реалізувати цей підхід у навчально-виховному процесі мені допомагає орієнтування на інформаційні освітні технології.

Треба навчити учня літати, а для цього вчитель повинен літати сам: має бути політ духу, думки, творчості й велике відкрите серце, сповнене доброти і любові.

Основну увагу на своїх уроках приділяю проблемному навчанню і найкращий результат розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів бачу у діалогічній формі роботи. Завданням навчальної діяльності учнів вважаю розвиток уміння вільно мислити в процесі діалогу, розвиваючи власну творчу особистість . Цікаво поставити перед учнями задачу, яку вони вирішуватимуть протягом уроку, а в кінці – зробити висновки, вирішивши підняту проблему. Застосуванням принципу проблемності активізую самостійну інтелектуальну діяльність учнів. Проблема, яку вирішують учні, стає поштовхом для розвитку мислення, реалізації його творчого потенціалу.

На всіх етапах уроку використовую інтерактивні методики, які поєдную з традиційними (особливо на першому етапі запровадження інновацій) для забезпечення «зони психологічного комфорту» (О. Пометун), а також для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження інтересу до навчального матеріалу.

Роботу в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи – навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Ажурна пилка», вправ «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Передай крейду», «Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ» поєдную з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю не стандартного спрямування: диспут, сенкан, інтерв’ю з письменником, створення фільму, вернісаж ілюстрацій, рольова та літературна гра.

Велике зацікавлення старшокласників викликає застосування відносно нової в педагогічній практиці форми отримання інформації – активної лекції (О. Пометун), яка, на відміну від традиційної, створює умови для виникнення сумнів і запитань у слухачів.

Прийом «Кола Вена» дає змогу у процесі компаративного аналізу розширити бачення, наприклад, проблеми «гріховного кохання» (компаративний аналіз образів Фауста і Маргарити за трагедією «Фауст» Гете).

Прийоми «Гронування», «Асоціативний кущ» дають змогу в будь-якому явищі, предметі, літературному персонажі побачити найголовніше, критично осмислити його і відокремити. «Асоціативний кущ» вказує на асоціації, викликані вчинком або героєм.

Прийом «Психологічний портрет» передає психологічний стан героя. Наприклад, при характеристиці Раскольникова з роману «Злочин і кара».

Прийом «Відтягнута відгадка» дає змогу утримати інтерес і увагу учнів протягом всього уроку, доки вони не дізнаються відгадки до загадки, заданої на початку уроку.

Опорно-логічні схеми розвивають зорову пам'ять учня, сприяють ліпшому запам’ятовуванню.

Після кожного етапу уроку застосовую прийом «Рефлексія». Варто запитати учнів, що головне в сказаному? Чого вони навчилися? Що зацікавило?

В якості висновку уроку застосовую прийом «Пласт». Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:

Я думаю, що…
Тому що…
Наприклад…
Отже…

Особливу увагу приділяю підготовці та роз’ясненню домашнього завдання. Домашнє завдання повинне мати три рівні:

обов’язковий мінімум (під силу кожному учневі);
тренувальна вправа;
творче завдання (скласти до теми кросворд, казку, плакат, вірш, сенкан, розробити власні дидактичні матеріали).

Талановитим учням пропоную особливо складне завдання: створити презентацію на задану тему, написати вірш, есе і т.і.

Особливу значущість набуває метод проектів. Він полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись реальним результатом (проектом). Проектом може бути відеофільм, стіннівка, альбом, доповідь, комп’ютерна презентація

Метод проектів передбачає використання індивідуальної, парної, групової роботи.

Проекти можуть бути: дослідницькими, творчими, рольовими, прикладними, інформаційними.

Наприклад, випуски літературних газет. Діти перетворюються на редакторів, художників, кореспондентів.

Групами або індивідуально вони створюють газети, збірки, а на уроці «захищають» свої роботи: пояснюють назви газет, підбірку матеріалів, читають твори. Результатом стає галерея газет на шкільній виставці. Такі газети ми виготовляли в усіх класах за різними темами: «Україна та її історія в літературі», «У світі казок», «Література епохи реалізму» і т.і.

Навчання за інноваційними технологіями ефективне і результативне. Воно розвиває інтелектуальну і духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватись та самоствердитись; убезпечує навчання від механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися.

Упродовж двох років з учнями кожного класу ми працювали над створенням портфоліо, де зібрані різні види робіт за вивченими темами; зібрано «Скарбницю мудрості», де можна знайти вислови та афоризми за обраною темою; створено каталог презентацій, підготованих учнями до уроків; в позакласний час ми з учнями готуємо театралізовані дійства, з якими виступаємо на шкільній та міській сцені.

Таким чином, вивчення художнього твору не закінчується на уроці, а продовжується в позакласній роботі.

Джерело: ostriv.in.ua

Автор: Тодоріко Тетяна Михайлівна, вчитель світової літератури Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4

Теги: урок, активність, метод проектів

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

#text