Виховання - це системна праця вчителя з учнем, залучення кожного учня до цікавих проектів, реалізація самих неочікуваних ідей. Тільки так можна виховати креативного, відповідального, відданого громадянина держави. Саме в такій молоді відчуває потребу Україна!
Краща соціальна реклама з патріотичного виховання
(З мережі Інтернет)
Краща соціальна реклама з виховання здорового способу життя (З мережі Інтернет)
Відкрите заняття гуртка «Літературне краєзнавство» Ліцей № 4, вчитель Тодоріко Т.М.
Тема заняття: Ти в серці нашому завжди живий, Тарасе (до 200 річниці з дня народження Т.Г. Шевченка)
Мета заняття: дізнатися про невідомі сторінки життя та творчості великого поета, розвивати навички роботи над проектом, досліджувати та поглиблювати знання про Кобзаря; виховувати почуття патріотизму, любов до української культури і літератури, почуття громадянської активності та особистої відповідальності
Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, репродукції картин Т.Г. Шевченка, проекти учнів, презентації
Тип заняття: проектна технологія
Хід заняття:
-
Організація класу.
-
Мотивація навчальної діяльності. ВЕДУЧА: 9 березня 2014 року український народ відзначив 200 років від Дня народження Т.Г. Шевченка. Ім’я, святе для кожного українця. Ця людина залишила нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу пам'ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру
-
Основна частина
БЛОК 1. Життя поета
Учень 1. Презентація «Фотографії Шевченка»
Вчитель: Т.Шевченко був не тільки філософом, фольклористом, поетом, політиком, істориком, письменником, етнографом, а також був великим художником.
- З чого ж все починалося?...
Учень 2. Читання вірша «Мені тринадцятий минало»
Мені тринадцятий минало,
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в бога….
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні (слайд 4)
Молюся богу… І не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
ВЕДУЧА: Не дивлячись на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком
Учень 3. Презентація «Дитинство Шевченка»
Вчитель: Тарас наймитував, а у вільний час читав і малював Особливо Тарас любив малювати вугіллям по стінах. Думка знайти людину, яка б навчила його малювати не покидає хлопчика.
ВЕДУЧА: Зазнавши багатьох принижень та випробувань, малий Тарас за порадою діда Івана, вирішив зробити останню спробу знайти вчителя малювання, і так, він подався до села Хлипнівки, що славилася малярами. Дяк-маляр, до якого він звернувся,після двох тижнів спілкування з Тарасом, упевнився, що в учня є хист та погодився його вчити, але, що Тарас був кріпаком, дяк зажадав дозволу на це поміщика.
Хлопцеві минуло тоді 14 років. Коли з дідом Іваном він відвідав управителя Димовського у Вільшані, щоб просити про дозвіл вчитися у хлипнівського дяка. Цей сказав, що візьме його до дворової обслуги. Він гадав, що це кінець його надій щодо малярства.
Всупереч побоюванням Тараса, перебування у Вільшані стало переломним періодом у його житті. І це в розумінні найбільш позитивному. Мешкав там досить обдарований художник-самоук, поляк за походженням, Стефан Пшевлоцький, до якого управитель Димовський віддав Тараса. Це вже не був дяк-богомаз, а справжній художник, який розумів мистецтво і вмів передати іншим свої знання. Пшевлоцький заклав підмурок малярського вміння Тараса. На жаль, Тарас недовго користувався цією фортуною. Поміщик Павло Енгельгардт взяв Тараса до двору на роль, так званого козачка, та незабаром виїхав з України, забираючи всю двірську челядь, а між ними й Шевченка. На довгий час Тарас розлучився з рідною Батьківщиною Перед самим від’їздом, коли на майдані перед палацом пана Енгельгардта, влаштувалися готові в дорогу вози, Тарас упізнав серед людського натовпу всіх тих, кого любив. Вони довідалися про його від’їзд і прийшли попрощатися: дід Іван, Катруся, Ярина і Оксана. Катруся і Ярина плакали. Оксана стояла з опущеною головою. Серце Тараса стискалося від жалю. Проте він був певний, що колись повернеться до Оксани. Без неї він не уявляв собі життя.
Учень 4. Читання вірша «Тече вода в синє море» (музичний супровід)
Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
«Куди ти йдеш не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку стареньку,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде, -
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити».
ВЕДУЧА: Довго тривала подорож з Вільшани до Вільна. Тарас уважно приглядався усьому, що бачив на шляху. Коли ночували по заїжджих дворах, Тарас змальовував картини, що висіли на стінах, і в такий спосіб поповнював свою колекцію. Старовинне литовське місто вразило молодого художника Тараса своєю архітектурою.
Вчитель: У безпросвітному житті Шевченка сталася ще одна вагома подія. Він познайомився з молодою швачкою Дзюнею Гусаковською, яка справила на нього таке велике враження, що він на якийсь час забув і про Оксану.
ВЕДУЧА: Однак не встиг він зробити ескіз портрета. 29 листопада 1830 року почалося польське повстання, і в зв’язку з напруженою ситуацією, пан Енгельгардт примушений був покинути Вільно та разом з ними і молодий художник Тарас Шевченко.
Дальша мандрівка вела поета в Петербург Тут відкрилися перед Шевченком нові можливості для духовного розвитку. Однак невгамовною пристрастю юнака лишилося прагнення малювати і стати художником. Тарас у вільних хвилинах прямував у Літній сад де з великою пристрастю змальовував скульптури. Тут доля звела його зі студентом останнього курсу Академії мистецтв – Іваном Сошенком, родом з Вільшани А він, в свою чергу, познайомив Шевченка з Є.Гребінкою, В.Жуковським, художником К.Брюлловим Завдяки цим друзям, Шевченко на 24 році життя, став врешті-решт вільною людиною. Звільнення з кріпацтва відкрило йому двері у світлий храм науки.
Вчитель: Збулися мрії Шевченка. Талановитий юнак з великим запалом вчиться в Академії мистецтв та досягає значних успіхів, про що свідчать три срібні медалі
ВЕДУЧА: У травні 1843 року здійснилася давня мрія Тараса. Після 15-ти років проживання в чужині він відвідав Україну Результатом восьми місячного перебування на Батьківщині була підготовка ескізів для альбому «Живописна Україна».(слайд ) В ньому Шевченко задумав в малюнках передати красу природи, народний побут та події історичного минулого милої серцю України.
БЛОК 2. Творчість поета
Учень 5. Презентація «Шевченко-драматург»
Учень 6. Нелегкими були останні роки життя поета.(презентація) Поліцейський нагляд, важкі хвороби, невлаштованість особистого життя вкорочували віку Шевченку. Тарас Григорович помер 10березня 1861року. Був спочатку похований на Смолянському цвинтарі у російській столиці. Пізніше, згідно з «Заповітом», його тіло перепоховали на Чернечій горі, у Каневі, на милій його серцю Черкащині. Черкаська земля прийняла свого сина навіки. Чернечу гору називають Тарасовою.
Учень 7. Презентація «Шевченко – художник»
Учень 8. Аналіз картини Шевченка«КАТЕРИНА»
Постійна увага Т.Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою тваринної похоті поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним.
Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає «Катерина»
Учень 9 Читання уривку з «Катерина»
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине —
Якби сама, ще б нічого,
А то й стара мати,
Що привела на світ божий,
Мусить погибати.
Серце в’яне співаючи,
Коли знає за що;
Люде серця не побачать,
А скажуть — ледащо!
Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Знущаються вами.
Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин-ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком.
На вродливому обличчі дівчини – вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем.
На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник-офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб втекти.
Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється її тяжкій долі.
Голова опущена, губи аж ніби тремтять, очі заплакані.
Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховать свою ганьбу.
ВЕДУЧА: Під час заслання Шевченко пише багато портретів і серед них багато казахів. Особливу увагу у своїх живописних творах він приділяє дітям, які найменш захищені перед несправедливістю.
Це перші твори в казахському образотворчому мистецтві, які з глибоким співчуттям передають життя і побут пригніченого тодішнім царським урядом народу.
Не випадково казахський народ вважає Шевченка основоположником казахського народного реалістичного мистецтва.
БЛОК 3. Актуальність творчості Шевченка
Вчитель: Нам прийшлося жити в важкий для країни час – становлення української державності. Цей шлях розпочався минулого року на Майдані.
Учень 10. Презентація «Образ Т.Г. Шевченка на Майдані»
Відео з Сергієм Нігояном.
Хвилина пам»яті.
Звучить пісня у виконанні ансамблю «Піккардійська терція» «Пливе кача». Відео.
Учень 11. Читання вірша «Заповіт»
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
-
Підсумки уроку.
Слово вчителя.
Молитва.
Алгоритм проведення виховного заходу
Як найефективніше спланувати і провести виховний захід у класі?
Етап І. Цілеспрямування(постановка мети й завдань)
На цьому етапі здійснюється визначення ролі виховної справи в житті колективу; висунення конкретних виховних завдань, варіантів різних справ, які будуть запропоновані вихованцям на вибір у вступній бесіді. Іншими засобами визначенню можливої колективної справи можуть бути: розвідка цікавих справ, проведення анкет-пропозицій.
Зміст діяльності вихованців:
1. Обговорення мети майбутньої діяльності: навіщо? що це нам дасть?
2. Висунення й обговорення варіантів майбутньої справи (запропонованих учителем або учнями): що і для кого зробимо? коли? хто буде брати участь? разом із ким будемо робити?
Зміст діяльності та позиція вихователя:
1. Аналіз даних психолого-педагогічної діагностики: потреби особистісного розвитку (інтересів і нахилів) учнів; проблеми психосоціальної дезадаптації школярів, їхнього місця в системі міжособистісних взаємин.
2. Визначення мети й завдань виховного впливу:
• відкрита мета (поставлена перед учнями) — особистісно значуща для учнів, пов'язана з їхніми інтересами;
• прихована мета (педагогічна) — пов'язана з формуванням окремих якостей, корекцією дезадаптивної поведінки школярів.
Етап II. Колективне планування виховного заходу
Суть колективного планування — здійснити добір доцільних варіантів (різних форм) виховного заходу; колективне обговорення цих варіантів, вибір майбутньої творчої справи. Планування відбувається на загальних зборах колективу. 20-14
Зміст діяльності вихованців:
1. Учні розбиваються на мікрогрупи (5-7 осіб). Підстави для такого розподілу можуть бути різні: хто з ким спілкується, за сферами інтересів, дозвільних занять: за кольором очей;.за місяцями народження; за жетонами тощо.
2. Робота учнів у мікрогрупах — висування ідей, внесення пропозицій до змісту майбутньої справи: як краще її організувати? кому брати участь (усьому колективу, окремим мікрогрупам чи зведеній бригаді добровольців)? хто керуватиме (рада колективу, спеціальна рада справи, що складається з представників усіх мікрогруп, командир зведеної бригади)? де і коли краще провести цю справу?
3. Добір мікрогрупою найбільш цікавих і вдалих пропозицій у ході загального обговорення.
4. Визначення плану проведення творчої справи: з яких частин складатиметься? які конкурси, сторінки, розділи включатиме? які ролі будуть виконувати учні під час проведення заходу?
5. Вибори ради справи: хто відповідатиме за підготовку й проведення заходу?
В результаті колективного планування справи учні, по-перше, продумують усю справу від початку до кінця, по-друге, створюють актив, який очолює підготовку проведення справи. Колективне планування може здійснюватись у формі «мозкового штурму». «Мозковий штурм» під час планування колективної виховної справи проводиться у такий спосіб.
Колектив учнів поділяється на групи за бажанням. Усі мікрогрупи отримують завдання: за декілька хвилин відповісти на запитання: «Як краще здійснити задуману справу?»
Після обговорення кожна мікрогрупа висловлює свій варіант справи. Усі групи спільно вирішують, який варіант найкращий, або комбінують висунуті ідеї, створюючи новий варіант. Потім усі мікрогрупи послідовно опрацьовують інші завдання.
У ході «мозкового штурму» учням слід дотримуватися правил:
• не критикувати чужих ідей;
• заохочувати ідеї сміливі, навіть фантастичні;
• заохочувати комбінування й удосконалення висунутих ідей.
Зміст діяльності й позиція вихователя або ведучого зборів: ставити додаткові запитання, зіставляти різні думки, пропонувати їх обгрунтування, підхоплювати й розвивати найбільш цікаві, корисні пропозиції, а наприкінці зборів зводити воєдино й, у разі потреби, організовувати вибори ради справи чи командира зведеної бригади.
Етап III. Організація (підготовка) виховного заходу
На цьому етапі відбувається уточнення, конкретизація плану підготовки й проведення колективної справи, організація виконання цього плану, заохочення ініціативи кожного учасника.
Зміст діяльності вихованців: кожна мікрогрупа має свою ділянку роботи та своє завдання відповідно до розробленого плану.
Керує підготовкою виховного заходу обрана з представників мікрогруп рада справи. Рада керує діяльністю колективу загалом, координує роботу мікрогруп.
Зміст діяльності та позиція вихователя: пропонувати можливі варіанти, проведення заходу (якщо учні утруднюються з їх вибором), керувати добором кращих варіантів.
Учитель бере участь у процесі підготовки заходу, тактовно втручаючись у діяльність мікрогруп:
• вносить пропозиції, радить, підказує варіанти вирішення завдань, труднощів, що виникають;
• надає підтримку в разі утруднень, позитивно оцінює кожен успіх учнів.
Етап IV. Безпосереднє проведення виховного заходу
На цьому етапі здійснюється розроблений керівним органом справи конкретний її план з усіма корективами, внесеними його учасниками в процесі підготовки. Цей етап здійснюється відповідно до плану (сценарію) проведення виховного заходу.
Зміст діяльності вихованців: учні беруть участь у заході в певній ролі, яка має сприяти формуванню окремих особистісних якостей, корекції дезадаптованої поведінки.
Зміст діяльності та позиція вихователя: створює позитивний емоційний настрій під час проведення заходу.
Головне для вихователів — пробуджувати й зміцнювати мажорний настрій дітей, дух бадьорості, впевненості дітей у своїх силах, у своїй здатності нести людям радість, прагнення подолати будь-які труднощі.
Корисні для учнів і можливі відхилення від задуму, які виникають під час проведення заходу. Вони складаються з різних непередбачених обставин і помилок, допущених учасниками заходу — це теж необхідна школа життя.
Важливо не підмінювати собою дітей, стимулювати їх до самостійного пошуку виходу зі складних ситуацій.
Етап V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів заходу
Рада справи спрямовує колектив на пошук найкращого способу вирішення питань, підхоплює і розвиває найцінніші ідеї, систематизує і узагальнює їх.
Участь кожного вихованця в оцінюванні колективної творчої діяльності можна забезпечити й іншими засобами: бесідами та анкетами, стінгазетою чи лінійкою з творчими рапортами.
Вихователі підбивають підсумки виконання завдані, на нараді педагогів, які беруть участь у даній колективній творчій діяльності, на зборах вожатих, на нараді батьківського активу, на батьківських зборах.
Зміст діяльності вихованців: аналізуючи підсумки проведеної колективної справи (в мікрогрупах чи на загальних зборах), школярі відповідають на запитання:
• Що відбулося добре? Що вдалося виконати із запланованого? Завдяки чому? Кому ми повинні висловити подяку? (Називають конкретні імена.)
• Що в нас не вийшло й чому? (Аналізують відхилення від початкового плану, невдачі.)
• Що варто використовувати й надалі? перетворити на традиції? Які уроки маємо врахувати на майбутнє? Підбиття підсумків можна здійснювати в різних
формах: анкети-оцінювання, «блискавки», стінні, радіо-, фото-, «живі» газети, присвячені підсумкам зробленого; лінійки з творчими рапортами.
Зміст діяльності та позиція вихователя: вихователь навчає школярів оцінювати результати своєї діяльності; розробляє разом з учнями критерії такого оцінювання.
Важливо вчити дітей помічати навіть невеликий успіх інших і позитивно його оцінювати.
Негативний зворотний зв'язок може бути використаний стосовно діяльності, яка виходить за межі встановлених норм, завдає шкоди іншим, спричиняє невдачі в реалізації задуманої (планованої) діяльності.
Етап VI. Організація післядії
На цьому етапі діти виконують рішення, ухвалені загальними зборами, вносять зміни у творчі доручення мікрогрупам, пишуть статті за матеріалами колективної творчої справи, задумують нову справу тощо. Колективна творча діяльність різноманітна за формою та змістом. Вона стає центром цілої серії різноманітних колективних творчих справ.
Зміст діяльності вихованців: на основі проведеного аналізу учні разом з учителем визначають наступну колективну справу і вносять у неї необхідні корективи.
Зміст діяльності та позиція вихователя: вихователь навчає вчитися, вносити корективи в діяльність, вказує на необхідність використання досвіду в процесі організації та проведення аналогічних виховних справ.
Вікторина «Край ти мій, моя Батьківщино!»
1. Які кольорові річки є в Україні?
Жовта (басейн Дніпра);
Червона (басейн Сіверського Дінця);
Біла (басейн Західного Бугу);
Чорна (басейни Чорного моря та Дністра);
Руда (басейн Дніпра).
2. Назви яких річок в Україні мають назви свійських тварин?
Жеребець (басейн Сіверського Дінця);
Бичок (басейни Сіверського Дінця та Дніпра);
Свиня (басейн Західного Бугу);
Куриця (басейн Дніпра);
Бик (басейн Дніпра).
3. Чим відрізняється «гривна» від «гривні»?
Гривна – це жіноча прикраса у вигляді нашийного обруча із дорогоцінного металу або знак гідності вождя для чоловіків.
Гривня – монета із срібла вагою 205 грамів, яка використовувалась у Київській Русі з ХІ ст. Нині – назва грошової одиниці в Україні.
4. Який знак сучасної української символіки найдавніший?
Це тризуб. Він відомий ще з VІ–VІІІ ст. як символ влади вождів. У Київській Русі тризуб став великокнязівським знаком. Вперше його викарбував Князь Святослав на своїй печатці. За часів правління Володимира Великого тризуб карбували на срібних монетах.
5. Скільки років українському букварю?
Перший український буквар був виданий у Львові друкарем Іваном Федоровим у 1574 році.
6. Де і хто створив першу у світі демократичну Конституцію?
Автором першої у світі демократичної Конституції був гетьман України Пилип Орлик. Документ був прийнятий у квітні 1710 року та мав назву «Конституція прав і свобод Запорозького Війська».
7. Коли Україна стала незалежною державою?
-
ерпня 1991 року був прийнятий акт проголошення незалежності України.
8.Хто автор і композитор гімну «Ще не вмерла Україна»?
(Павло Чубинський і Михайло Вербицький).
9.Під яким прапором сміялися «Запоріжці» Іллі Рєпіна?
(під жовто-синім).
10.Що означають кольори в українському державному прапорі?
(синій – колір чистого мирного неба, жовтий – колір основного багатства України –
золотих пшеничних полів).
11.Який Український гетьман залишив спадщину своїй державі і при якій умові?
(Павло Полуботок).
12.Назвіть державні свята України. Що ви про них знаєте?
(1 січня - новий рік,7 січня – Різдво Христове, Великдень
1 травня – День міжнародної солідарності трудящих,
9 травня – День Перемоги, 24 серпня – День Незалежності).
13.Хто був першим президентом України?
(Михайло Грушевський, 1918 рік).
14.Які ви знаєте свята різдвяного циклу?
(Святий вечір – 6 січня,Різдво – 7 січня (Коляда),
Щедрий вечір – 13 січня,Новий рік або свято Василя – 14 січня,
Водохреща або Йордан).
15.Які знаряддя праці використовувались для виготовлення полотна?
)Терниця, гребінь, днище, мотовило, прядка,
Веретено, верстак, човник…).
16.Які ви знаєте синонімічні назви першого місяця нового року?
(Сніжень, сніговик, студень, просинь, льодовик,Вогневик, тріскун, шипун і інші).
17.Які ви знаєте найважливіші великодні страви?
(Паска, писанки).
18.Як називали бога сонця у давніх слов’ян?
(Дажбог).
19.Назвіть дійові особи свята Івана Купала.
(Купала і Марена).
20.Що означають імена: Катерина, Роман, Євген, Петро, Людмила?
(Катерина – завжди чиста,Роман – міцний,Євген – благородний,Петро – камінь,
Людмила – людям мила).
21.Як раніше називали місяць квітень?
(Зелень).
22.Назвіть ім’я та прізвище дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним талантом?
(Маруся Чумак).
23.Хто автор цих рядків: «Все на світі можна вибирати, сину,
Вибирати не можна тільки Батьківщину».
(Василь Симоненко).
24.Як називалась боротьба на Україні в козацькі часи?
(Гопак).
25.Доля якого радянського поета 70-х років 20 століття схожа з долею Тараса Шевченка?
(Василя Стуса).
26.Яті ви знаєте прислів’я пролітні місяці?
(1. В липні на дворі пусто, а в полі густо.2. Хто в літу байдикує, той узимку голодує.
3. Бджоли раді цвіту, а люди – літу.4. До Іллі (2 серпня) мужик купається, а після Іллі з річкою прощається.5. Минув Ілля – чекай гнилля.
6. Минув спас (19 серпня) – держи кожух про запас).
27.Хто більше назве прислів’їв про працю?
-
Руки людини і пустелю на квітник перетворять.
-
Де господар добре робить, там і поле щедро родить.
-
Роботящий чоловік хліба має цілий засік.
-
Праця людину годує, а лінь марнує.)