ДОКУМЕНТАЦІЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
                Класний керівник має приділяти увагу роботі з тією шкільною документацією, яка стосується його класу. До цієї документації належать особові справи учнів, класний журнал, щоденники учнів, щоденник класного керівника.
Як працювати з класним журналом?
                 Основним документом класу є класний журнал. Класний керівник починає заповнювати його на самому початку навчального року і веде журнал упродовж року. Всі необхідні записи він робить самостійно, не залучаючи до заповнення журналу учнів класу.
                 Класний керівник повинен:
•   вивчати журнал не рідше одного разу на тиждень, спостерігаючи за успішністю своїх вихованців;
•   завжди знати причини пропусків учнями навчальних днів і окремих уроків;
•   завжди бути в курсі переживань і труднощів своїх вихованців;
•   тісно співпрацювати з учителями-предметниками, пояснювати й доводити до їхнього відома всі проб¬леми учнів;
•   чітко й акуратно робити записи в журналі;
•   виконувати всі вимоги навчальної частини.
                 Підсумкові оцінки за кожний семестр або рік зано¬сяться класним керівником у зведену відомість.
Класний керівник записує в класному журналі імена  і прізвища учнів за абеткою, заповнює розділ «Загальні відомості про учнів», відзначає кількість уроків, пропущених учнем, і підбиває підсумки про кількість днів і уроків, пропущених кожним учнем за семестр і навчальний рік.
                Класний керівник відповідає за стан журналу свого класу, стежить за систематичністю ведення журналу вчителями-предметниками, що працюють у класі, ана¬лізує успішність учнів, об'єктивність виставлення під¬сумкових і семестрових оцінок.                 
                Відомості про батьків — необхідна в роботі кожного класного керівника інформація. Щорічно вона вимагає уточнень і корекції, тому її не можна переносити з журналу в журнал, не уточнюючи змін, що відбулися в родинах учнів.
Перш ніж заповнювати розділ журналу «Відомості про батьків», доречно провести анкетування учнів і ще раз уточнити необхідну інформацію.
                 Для того-щоб отримати більш точні відомості, класний керівник може провести діагностику, що надасть неоціненну допомогу родині й дитині в непередбачуваних ситуаціях.
Поряд зі звичайними питаннями можуть бути поставлені такі питання:
1.  П. І. Б. учня, його батьків.
2.  Домашня адреса й номер телефону, номери службо¬вих і мобільних телефонів батьків або осіб, що їх замінюють.
3.   Номери телефонів сусідів або близьких людей роди¬ни (на випадок непередбачуваних обставин).
4.   Імена й прізвища близьких людей родини, з якими можна зв'язатися у разі потреби.
5.   Точне місце роботи батьків.
                     Усі ці відомості потрібні класному керівникові задля швидкого вирішення непередбачуваних ситуацій, які можуть статися в житті учнів.
                    Якщо в житті дитини та в її родині відбулися які-не-будь зміни, класний керівник зобов'язаний негайно зафіксувати їх у своєму класному журналі (змінилася адреса, телефон, сімейна ситуація).
Наприкінці кожної чверті заступник директора з виховної роботи контролює записи класних керівників і проводить аналіз результатів контролю на нарадах, планівках або на засіданнях методичних об'єднань.
З допомогою класного журналу класний керівник підбиває підсумки успішності класного колективу за навчальний тиждень.
                    Класний керівник повинен щотижня аналізувати успішність учнів і повідомляти батьків про їхні навчальні результати.
Форми повідомлення можуть бути різними: запрошення для індивідуальної бесіди, виставлення оцінок у щоденник класним керівником, виписування ним на окремому аркуші оцінок із журналу та вклеювання їх у щоденник учня.
Класний керівник систематично аналізує навчальну ситуацію у своєму класі за предметами і звертає увагу вчителів-предметників на:
•   накопичуваність оцінок;
•   об'єктивність виставлення оцінок;
•   індивідуальну роботу із дітьми, що часто хворіють;
•   індивідуальну роботу з учнями із високим рівнем навчальних досягнень;
•   індивідуальну роботу із проблемними учнями.
               Особливу увагу класний керівник приділяє аналізу пропусків занять учнями без поважних причин. При цьому він звертає увагу на такі моменти:
•   періодичність пропусків занять;
•   на уроках яких учителів учень найчастіше відсутній;
•   з ким із однокласників учень пропускає уроки;
•   уроки якого типу найчастіше учень пропускає (контрольні роботи, усне опитування тощо);
•   разом із соціальним педагогом або психологом аналізує причини пропусків уроків та розробляє способи впливу на такого учня.
                 Досвідчений класний керівник приділяє велику увагу аналізу участі учня в заняттях з фізичної культури: вивчає участь учнів на цьому уроці, відвідує уроки, аналізує  задіяність у ході уроку учнів, які мають проблеми  зі здоров'ям.
 На превеликий жаль, у школі недостатня увага приділлється фізичному вихованню, хоча всім добре відомо,  що здоров'я учнів з року в рік погіршується.
                У класному журналі класний керівник зберігає план розміщення учнів класу за партами, яким мають керу- ватися вчителі-прєдметники на своїх уроках.
              Як працювати зі щоденниками учнів?
 Правила роботи класного керівника зі щоденниками
учнів:
1. Щоденник має перевірятися класним керівником один раз на тиждень.
2. Учні повинні чітко знати вимоги, які висуває клас¬ний керівник до ведення щоденника.
3.   Щоденник учня має відображати результати його навчальних досягнень без акцентування на особистих якостях учня.
4.   Щоденник учня має відображати його актив¬ність у житті класу та результативність його участі в шкільному житті.
5.   Наприкінці тижня учні можуть підрахувати й зафіксувати кількість позитивних оцінок за минулий тиж-
день. Це приємно й батькам — зазирнувши у щоден¬ник дитини, побачити її досягнення за тиждень.
 6. Щоденники треба використовувати для того, щоб підтримувати учня у складні для нього хвилини життя, аби своїм записом щиро відзначити його успіхи та досягнення.
Записи у щоденниках учнів, які робить класний керівник, не повинні бути однотипними й стандартними. Адже учні, особливо на середньому етапі навчання, дуже ревно ставляться до того, що написав учитель у щоденнику, які слова дібрав, відзначаючи Ічні досягнення, чи повторив ці слова в щоденнику іншого учня.
Говорячи про шкільний щоденник, можна запропонувати кілька цікавих заходів, пов'язаних із ним. У багатьох сім'ях шкільні щоденники є родинною реліквією. В архівах багатьох сімей знаходяться щоденники кількох поколінь. У зв'язку з цим цікавою може видатись класна година, на яку будуть запрошені батьки учнів, дідусі та бабусі і протягом якої прозвучать «щоденникові історії» про значення щоденника у шкільному житті того часу, коли вони були дітьми. Цікавим заходом у межах класної гуморини може стати «Ода щоденникові». Діти вигадують афоризми на слово «щоденник», розповідають фантастичні історії про життя щоденни¬ка у різних власників, створюють вірші, присвячені щоденнику, захищають проект щоденника XXI століття.

 ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК  ДОКУМЕНТАЦІЇ, ЯКУ ВЕДЕ КЛАСНИЙ КЕРІВНИК
•    Класний журнал.
•    Особові справи учнів.
•    Табелі успішності учнів.
•    План виховної роботи. Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів.
•    Розробки сценаріїв виховних заходів.
•    Тека психолого-педагогічних спостережень.
•    Щоденник роботи з «важкими» учнями.
•     Протоколи батьківських зборів.
•    Матеріали щодо запобігання дитячому травматизму, бесіди з правил дорожнього руху, облік проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності.
•    Літопис або фотодокументи класних справ.

 

 

Планування роботи класного керівника

 

               Розпочинаючи планування своєї роботи, класний керівник насамперед повинен усвідомити місце і суть цього плану в його системі діяльності, тобто відповіді на питання: навіщо? як саме? що саме тамувати?

               Спершу необхідно опрацювати нормативну базу: Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепцію виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 06.09.2000 р.) та ін.

         Слід також зауважити, що якісне планування виховної роботи — не лише особиста справа класного керівника. У цьому процесі передбачається плідна співпраця педагога, учнівського колективу, батьків і громадських організацій, яких об'єднує спільна мета — зробити шкільне життя цікавим, корисним, творчим.

 Процес планування

  Перед початком розгляду окремих етапів планування пропонуємо ознайомитись із певними вимогами, або правилами, планування:

1.  Виховні заходи повинні враховувати вік учнів.

2.  Кожен захід має бути спрямований на конкретний кінцевий результат, розв'язання певних виховних завдань.

3.  Планування має бути системним.

4.  Планування має враховувати цілі й завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів класу та їхніх батьків.

5.  План має базуватись на аналізі системи виховної роботи, що проводилась у Києві в минулому році. (Новопризначений класний керівник у ході вивчення роботи попередника матиме змогу розвивати існуючу систему виховної роботи, вдосконалюючи та доповнюючи її.)

6.  Чільне місце у плані мають посісти заходи, що є традиційними для школи, ускладнюватись і дещо змінюватись може лише ступінь участі в них учнів класу.

7. Аналізуючи виховну роботу за минулий рік, класний керівник повинен виявити існуючі в колективі проблеми, їх необхідно буде вирішити у поточному році.

&. Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими й розвивальними, різноманітними за формою та змістом.

9. У плані мають відображуватись дати, пов'язані з історією людства, держави, міста, району (в якому розташована школа), школи тощо.

10. У складанні плану виховної' роботи мають брати участь і діти, і їхні батьки.

         Під час аналізу виховної діяльності за минулий період педагог має з'ясувати, що було зроблено, а саме:

1) які заходи проводились (кількість, форми і методи), якою була їхня результативність і вплив на клас та кожного учня окремо;

2) як проводилась робота з органами самоврядування (загальна активність й окремі активісти);

3) як відбувалася взаємодія з батьками (форми роботи, їхня активність, найактивніші батьки);

4) як організовувалась робота із громадськістю (які структури були задіяні, форми роботи, ефективність);

5) висновок (які завдання були вирішені, чого не вдалось досягти й чому саме).

       Зробивши висновок,  класний керівник з'ясовує стратегічні питання майбутньої роботи: над чим необхідно працювати, які цілі й завдання слід ставити на майбутнє. Цілі визначають принципи, зміст, форми й методи діяльності педагога. Формуючи цілі, класний керівник враховує побажання учнів.

     На цьому етапі доцільно проводити опитування та анкетування всіх учасників виховного процесу.

    Таке дослідження доцільно проводити не на початку навчального року, а наприкінці, коли підбиваються підсумки роботи за навчальний рік, визначаються завдання майбутньої діяльності класу й класного керівника.

            Вивчення ставлення дітей до справ класу можна проводити по-різному. Можна, наприклад, запропонувати учням згадати всі справи класу, в яких вони брали участь, і записати їх на шкільній дошці, а потім попросити виділити із цього списку класних справ:

а)  найцікавіші;

б)  найзначущі;

в)  найнудніші;

г)  найкорисніші.

         Зібравши цю інформацію, класний керівник одержує можливість заздалегідь визначити, що можна включити до плану виховної роботи майбутнього року, а що зовсім не годиться й не може бути використано.

           Аналізуючи підсумки роботи за кожен семестр і результати навчального року в цілому, можна скористатися таким дослідженням, як рейтинг класних і шкільних справ. Учням надається перелік усіх класних і шкільних заходів за навчальний семестр та пропонується уважно переглянути цей список і проранжирувати (розставити за ступенем значущості для себе) всі перелічені в списку заходи. Заходи, які більшість дітей ставлять на останні місця, необхідно виключити зовсім або змінити їх структуру та зміст.

              Для вивчення ставлення учнів до позакласної діяльності можна використати й анкетування.

 

Анкета «Життя класу очима учнів»

1.  Які заходи в класі тобі сподобалися в цьому році?

2.  Які заходи в школі тобі сподобалися в цьому році?

3.  Які заходи в класі тобі не сподобалися в цьому році?

4.  Які заходи в школі тобі не сподобалися?

5.  У яких заходах ти брав (брала) участь?

6.  У яких заходах не брав (брала) участь, але хотів (хотіла) б це зробити?

         Наприкінці навчального року можна запропонувати учням написати незвичайний міні-твір. Класний керівник звертається із проханням до учнів: «Діти! І я, і ви протягом усього навчального року не помітили, що в нашому класі поруч із нами існувала людина-невидимка. Вона була з нами на уроках і в їдальні, на перервах і на класних заходах, вона була з нами по всіх усюдах. Як ви вважаєте, яким вона побачила життя нашого класу, на що звернула увагу, а на що — ні, що її могло порадувати, а що — засмутити. Подумайте й напишіть невеликий твір-роздум «Мій клас очима людини-невидимки». Може, це допоможе нам щось змінити в нашому житті, зробити його більш чесним і кращим, добрішим і цікавішим».

              Учні не повинні в обов'язковому порядку підписувати свої твори. Вони можуть їх підписати псевдонімами: вигаданими прізвиськами, іншими іменами, назвами квітів тощо. Ці твори можна використовувати під час планування виховної роботи та підготовки класних заходів.

           Дуже важливо проводити аналіз кожного позакласного заходу, кожної справи, що проводиться. Для цього можна скористатися дуже простою, але інформативною діагностикою.

На маленьких аркушах, що отримує кожен учень класу, зображені такі знаки: «!», «...»,  «?» , «- ».

             Учні вибирають той знак, який, на їхню думку, найточніше відбиває результат проведеного заходу, й обводять його кружечком.

«!» — позакласний захід був цікавим, важливим, потрібним;

«?» — позакласний захід викликає багато питань і здивувань;

«...» — учень був стороннім спостерігачем у заході, що проводився;

«-» — захід був нецікавим і формальним.

           Класний керівник збирає «анкети» й на окремому аркуші виводить загальний результат.

Такі аркуші можна оформляти після кожного позакласного заходу, а наприкінці року для підбиття загальних підсумків роботи класу — наклеїти всі аркуші з аналізом заходів на аркуш ватману.

          На останніх у навчальному році батьківських зборах батькам теж необхідно запропонувати відповісти на запитання, які дозволять оцінити результативність виховної роботи із класом очима батьків.

 

Анкета «Виховна робота в класі очима батьків»

1. Які заходи класу й школи сподобалися Вашій дитині в цьому році?

2. Які заходи класу й школи сподобалися Вам?

3. Які заходи класу й школи Вам не сподобалися?

4. Які заходи класу й школи не сподобались  Вашій дитині та чому?

5.  У яких заходах класу й школи міг би (могла б) брати участь ваш син (донька) у наступному році?

6.  У яких заходах класу й школи могли б Ви взяти участь у наступному році?

7. Які заходи Ви хотіли б запропонувати до майбутнього плану виховної роботи?

8. На що класний керівник повинен звернути увагу у виховній роботі в наступному році?

9. Які традиції, на Ваш погляд, необхідно розвивати в колективі учнів у майбутньому навчальному році?

10. Які спільні заходи для дітей і батьків Ви хотіли б запропонувати на майбутній навчальний рік?

           Таке анкетування допомагає класному керівникові поглянути на процес виховання учнів у класі по-новому, дозволяє глибше та серйозніше проаналізувати свою діяльність, та й у батьків такі опитування ви¬никають і зацікавленість, і відповідальність. У них формується поважне ставлення до класного керівника ,якому небайдужий внутрішній світ їхніх дітей. Відчувши зацікавленість класного керівника до себе, батьки із задоволенням відгукуються на будь-яку справу    прагнуть до співпраці й партнерства у виховній  роботі в класі.

Якщо класний керівник тільки починає працювати із класом, розмірковує над тим, яке місце має посісти його клас у школі, можна запропонувати батькам пригадати часи свого учнівства в школі, у класному  колективі. Для досягнення цієї мети слід поставити їм  на перших батьківських зборах чи під час індивідуальної співбесіди такі запитання:

1.  Які спогади пов'язані у Вас зі школою і колишнім класом?

2. Які цікаві заходи були у Вашому шкільному житті?

3. Які традиції та звичаї були у Вашому класі, що могли б стати актуальними для сьогоднішніх учнів?

4.  Якими моральними уроками свого шкільного життя Ви хотіли б поділитися із сьогоднішніми

            Отже, класний керівник, вивчивши планування виховної роботи школи, особливості класу, батьківського колективу, означивши позакласні заходи, які хотілося б провести, може розпочинати складання плану, вдавшись до допомоги учнів.